Енергетична криза в Європі: незначна відповідь на закриття Перської затоки

Європа стикається зі значною енергетичною кризою, оскільки закриття Перської затоки, що впливає на п'яту частину світової нафти та морського газу, вступає у восьмий тиждень. Президент ЄЦБ Крістін Лагард попередила про потенційний перехід «від цін до нормування», а Міжнародне енергетичне агентство назвало це «найбільшою в історії» енергетичною кризою.

ЄС виділив лише 10 мільярдів євро на подолання зростання цін на паливо, переважно з Берліна та Мадрида. Зниження акцизного збору на паливо в Німеччині на 1,6 мільярда євро, що становить менше 0,05% ВВП, та схема безподаткових бонусів у розмірі 1000 євро (оцінюється в 6–12 мільярдів євро втрачених податків) є мінімальними порівняно з 2022 роком. Того року лише Німеччина виділила 15 мільярдів євро, Італія – 13 мільярдів євро, а Франція – 12 мільярдів євро.

Деякі аналітики припускають, що політики грають на швидке відкриття Ормузької протоки, сподіваючись уникнути найгіршого. Інші вказують на уроки кризи 2022 року, як-от німецька субсидія на паливо «Tankrabatt» у розмірі 3,4 мільярда євро, яка виявилася неефективною. Незважаючи на це, соціал-демократи Німеччини наполягають на подібній схемі в розмірі 1,6 мільярда євро у 2026 році, тоді як інші європейські уряди приймають широкі субсидії.

Основною причиною стриманої реакції Європи є вичерпання фіскальних можливостей та дев'ятирічний мінімум запасів газу. Державний борг ЄС, що становив 77,5% ВВП до пандемії, значно зріс, при цьому борг Франції досяг 116% до четвертого кварталу 2025 року, а Німеччини – 63,5%. Зростання процентних ставок робить підтримку цих дефіцитів дорожчою. Прем'єр-міністр Італії Джорджа Мелоні та прем'єр-міністр Іспанії Педро Санчес виступають за призупинення фіскальних правил ЄС, щоб звільнити витрати на реагування на кризу.