Нова торговельна політика ЄС: «Форт Європа» та виклики для України
ЄС змінює торговельну політику на протекціоністську, створюючи «Форт Європа». Акт індустріального прискорення та нові квоти на сталь, що набувають чинності з 1 липня, створюють бар’єри. Це становить виклик для України, обмежуючи доступ до європейського ринку, зокрема для сталі та агропродукції.
Європейський Союз змінює торговельну політику, відходячи від принципів відкритої торгівлі до ідеології економічної безпеки та взаємності. Це створює «економічний форт Європа», що вплине на відносини з торговельними партнерами, включаючи Україну. Дискусії про інтеграцію України до ЄС часто ігнорують економічні аспекти, зокрема умови доступу до внутрішнього ринку ЄС. Франція вже висловила «ні» вільному доступу української агропродукції та субсидіям Спільної аграрної політики.
Ключовим елементом нової політики є Акт індустріального прискорення ЄС (IAA), представлений Єврокомісією у березні та зараз на розгляді Європарламенту й Ради ЄС. Він покликаний відповісти на виклики, такі як зниження частки обробної промисловості у ВВП ЄС (з 17,4% у 2000 році до 14,3% у 2025 році), дефіцит торговельного балансу з КНР у 360 млрд євро у 2025 році, залежність від критичних сировинних матеріалів, енергодефіцитність та деградація системи ГАТТ/СОТ.
IAA запроваджує критерій «Made in Europe (Union Origin)» для доступу до держзакупівель та допомоги у стратегічних індустріях (батареї, сонячні панелі, вітрові електростанції, ядерна, воднева енергетика, автомобілебудування, хімія). Цей критерій, у поєднанні з «низьковуглецевим вмістом» для енергомістких галузей, стане потужним торговельним бар’єром, що може перекрити доступ до європейського ринку для стратегічних суперників, а також для України. Додаткові ініціативи, як Регламент про протидію «глобальному надлишку потужностей у чорній металургії», з 1 липня запроваджують постійні квоти на імпорт сталі, зменшені вдвічі. Нові квоти для України становитимуть трохи більше 60% від обсягів 2025 року.
Переглядається Регламент про вуглецевий прикордонний податок (CBAM), розширюючи його дію на нові категорії товарів (пральні машини, холодильники, мотори). Єврокомісія не застосовує до України норму форс-мажору CBAM на період війни. Також обговорюється новий інструмент «диференціації торгівлі» для ребалансування торговельних потоків з третіми країнами, де спостерігається значний дисбаланс, що загрожує конкурентоспроможності промисловості ЄС.