Зеленський саботує прозорі конкурси на топові посади, ризикуючи €90 млрд від ЄС та євроінтеграцією

Україна ризикує втратити €90 мільярдів фінансування від ЄС та євроінтеграційні перспективи через небажання президента Володимира Зеленського проводити прозорі конкурси на ключові посади в правоохоронних та судових органах. ЄС вимагає реформ, зокрема перегляду процедур призначення та звільнення генпрокурора і перезапуску ДБР, де міжнародні експерти мали б вирішальний вплив. Ці вимоги є частиною «списку Качки-Кос», оприлюдненого в листопаді минулого року, але за перші три місяці 2026 року жоден із 10 пунктів не виконано.

Зеленський, відомий прихильник лояльності над професіоналізмом, опирається втраті контролю над силовиками. Стандартні відмовки влади включають посилання на «втрату суверенітету» та «зовнішнє управління». Нещодавно з проєкту Антикорупційної стратегії на 2026–2030 роки вилучили згадки про конкурси на очільників силових структур. Ця риторика схожа на ту, що транслювали Юлія Тимошенко та пропагандистські канали Віктора Медведчука.

Історія конкурсних призначень в Україні демонструє, що прозорість можлива лише за участі міжнародних експертів. Перший конкурс на директора НАБУ у 2015 році, попри політичну комісію, завдяки суспільній увазі та прозорості дозволив обрати Артема Ситника, який не був креатурою політичних сил. Натомість конкурс на директора ДБР у 2016 році став профанацією, легалізувавши політичні домовленості та призвівши до призначення Романа Труби, чиє керівництво відзначилося скандалами та використанням ДБР для політичного тиску. З 2018 року, з відбором суддів до ВАКС, вперше з'явилася вимога щодо участі міжнародників, що стало ключовим для забезпечення незалежності.